Галина ДРАЧ: «Пустомитівщина для мене цікавий район»

Депутатка від “Європейської Солідарності” у Львівській районній раді Галина Драч побувала у гостях редакції газети «Голос Народу».

Наприкінці минулого року, згідно нової адміністративно територіальної реформи, у нашому місті в приміщені діючої до цього районної ради розпочала свою діяльність новоутворена Львівська районна рада. Дехто із новообраних депутатів вперше прибули у Пустомити вирішувати справи народні.

Формат звернень до обранців дещо змінився, тепер будь який громадянин, скажімо із Пустомитівщини, у разі потреби може звернутися не тільки до обранця, котрий є вихідцем звідси, а й до представників з інших територіальних громад чи навіть міста Львова, які глибоко компетентні у тих чи інших питаннях. Громадськість в очікуванні значних змін, насамперед від небайдужих, соціально свідомих та освічених осіб, які не появилися ні звідки, а вже відзначились достойними діяннями на своїх теренах.

Отож, на сторінках часопису для більшого орієнтиру краян, практикують певні знайомства із непересічними особами депутатського корпусу Львівської районної ради і учасницею чергової розповіді про що свідчать багато чинників, є дуже дієва, молода та активна депутатка, мешканка Львова Галина Олексіївна Драч, котра охоче висловила готовність поліпшувати середовище не тільки мешканців Сихівського району, де, підкреслю – 4751 виборців виявили їй таку довіру, а й перейнятися і сприяти вирішенню багатьох питань населення, що проживає на периферії.

Галина Драч – одна із тих, хто остерігається затьмарювати своє ім’я пустослів’ям, воно й не дивно, бо свій шлях як щодо сходження професійними щаблями, так і у політику прокладала самотужки, найперше розумом і наполегливістю вникнення в поставлені перед собою цілі, не маючи за собою ніяких впливових протеже. Вона була простою, приїжджою дівчиною із звичайної родини, що прибула із невеличкого містечка Калуш на навчання до Львівської комерційної академії, куди вступила з легкістю, без найменшої сторонньої допомоги.

Львів, пригадує Галина Олексіївна, з перших днів практично полонив її своєю красою та величчю, тому залишитися тут назавжди було спершу мрією, яка через кілька років виявилася реальністю. Як пригадувала, одного разу її скерували на практику у відділ місцевих податків та зборів Львівської податкової адміністрації. І яким же було здивування, коли за деякий час їй зателефонували звідси і запропонували роботу. Звичайно, погодилася, бо знала, що у такі стрруктури попадають не всі, а отже її економічний хист помітили і оцінили. Згодом Галині довірили і надзвичайно відповідальну роботу зі звітністю з «Крупними платниками міста Львова».

Із 2010-2014 роки паралельно займалася діяльністю у виборчих штабах, а також громадською діяльністю, а тому, коли відбулася Революція гідності відчувала, що кожен її вихід тепер на роботу у податкову залишає щоденний стрес для її свідомості. Далі так тривати не могло, потрібно було щось міняти, найперше роботу. У цьому плані Галині пощастило вдруге, пройшовши певний конкурс, вона стала непросто співробітницею, а новим керівником відділу праці департаменту економічної політики Львівської міської ради, оскільки уже була причетною до політичної діяльності у фракції «ЄС», до речі теперішня депутатка завжди розділяла ідеологію та погляди п’ятого президенгта Петра Порошенка, то й без вагань прийняла пропозицію від керівника згаданої фракції Європейська Солідарність у міській раді Петра Адамика бути його помічником, між іншим, на громадських засадах займається цим і на даний час, хоча тепер працює в департаменті Верховної Ради України помічником народного обранця Андрія Кота і сама є депутатом Львівської районної ради.

Галина Драч зізнається, для того аби стати депутатом не складала якигось промовистих , а тим більше багатообіцяючих передвиборчих програм, навіть не знала, хто конкурував із нею і вже точно не розсипалася різного роду обіцянками, а просто йшла на вибори із реальними показниками роботи, яких уже дововолі назбирала у Сихівському районі протягом того періоду, коли тут проживала.

Тут її знали і довіряли люди, були й такі, що попросту запитували: «Навіщо їй успішній жінці і дружині, такого ж чоловіка усе це?» Однак молода жінка мала бажання щось змінити, бо й до цього завжди усіляко сприяла для населення і тримала зв’язок з громадськість. Найчастіше із чим і по сьогодні до неї звертаються мешканці – це щодо стану доріг, проблем у ЖКГ, освіті, медицині тощо.
Оскільки є матір’ю двох неповнолітніх донечок Глорії та Емілії, то передусім її цікавлять питання соціального змісту, з котрими рано чи пізно щоденно доводилося стикатися кожній жінці, ведучи дитину в садочок чи поліклініку, обираючи спортивну секцію чи дбаючи за її дозвілля…

Депутатка позитивно відгукнулася про розвиток інфраструктури і стан доріг у Пустомитах та районі, наголошуючи про неабиякі напрацювання у цьому плані попереднього керівництва в особі Галини Гички. Зізналася, що поки що вивчає специфіку регіону. Також вважає, що все ж таки адмінбудівля ради повинна знаходитись в місті Львові, аби не було перешкод із доїздом на засідання комісій чи сесій колегам із більш віддалених місцевостей Львівщини.

Підсумовуючи розповідь про цю гарну і приємну жінку – депутата в першу чергу, вражає те, що вона сторониться коментувати питання, в яких, так і наголошує, відчуває недостатню компетентність. І це, в наш час, направду, заслуговує неабиякої похвали і говорить про відкритість особи та осмислення і відповідальність за свої висловлювання і вчинки, а не випускання слів на вітер.

Попри це, Галина Драч захоплює своєю багатогранністю, цікавими роздумами та толерантністю, щоденно поєднуючи такі важливі пріоритети у житті як суспільну, економічну і політичну діяльність із обов’язками турботливої мами та люблячої дружини.І безумовно для багатьох, така як вона викликає асоціації самої весни, бо ж чарівна і розумна, а ще у ці березневі дні колись прийшла у світ і отримала свого надійного ангела-охоронця. Тож хай він додає мудрості та натхнення їй упродовж багатьох квітучих і неповторних весен.