Свіча горить – душа вогнем палає…

Щорічно у четверту суботу листопада увесь світ разом з Україною вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932 – 1933 років.

Чим був той Голодомор? Зухвалим, неосяжним за кількістю жертв, геноцидом українського народу, вчиненим комуністичним тоталітарним режимом з метою знищення нашої нації.

Способом його реалізації став штучний масовий голод, організований керівництвом комуністичної партії Радянського Союзу та Радянської України.

Українці, яким вдалось вижити, пригадують сорочки, які тоді були у кожній родині: вишиті хрестиком, гладдю, кольоровими нитками чи білим по білому, урочисті та буденні. Їх обмінювали на дрібку борошна чи склянку якоїсь крупи. Не лише їх, а й хустки, кожухи, рушники. Але зовсім швидко уже не було, що віддавати й на що обмінювати, люди пухли від голоду й падали поруч доріг та власних хат.

За підсумками судової справи за фактом Голодомору встановлено, що кількість людських втрат від геноциду 1932—1933 років становить 3 мільйони 941 тисяча осіб загублених життів.
Він став однією із найбільш трагічних сторінок нашої історії.

Цьогоріч “Європейська Солідарність” вшановує 87-роковини пам’яті жертв Голодомору й закликає львів’ян в цей день
долучитися до ініціативи “Запали свічку пам’яті”.

28 листопада, після 16:00 запаліть свічку і залиште її на підвіконні в пам’ять про мільйони замучених голодом українців.

Збережи пам’ять. Збережи правду.